Співець української слави і волі – Тарас Григорович Шевченко. 207 років від дня народження
9 березня українська громадськість відзначає день народження українського генія Тараса Григоровича Шевченка. «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа, - писав про Кобзаря Іван Франко. – Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі шляхи професорам і книжним ученим…».
Задля вшанування пам’яті цієї насправді сакральної постаті для всіх минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців у кожній бібліотеках Антонінської СТГ розгорнуті книжкові виставки «Співець української слави і волі». Для експозиції підібрано літературу, що розкриває творчий та житєвий шлях Тараса Шевченка, його спадок як письменника, художника, мислителя і борця за волю України. Книжкові виставки призначені допомогти користувачам бібліотеки глибше усвідомити суспільну й художню цінність Шевченкового Слова, поглибити знання про його коротку, трагічну, але в той же час і величну долю та стати інформаційним приводом для зміцнення рівня національної самосвідомості.
В усіх бібліотеках Антонінської громади проведено поетичні читання для юних читачів та дорослих відвідувачів бібліотек «Слово Тараса – наша зброя й окраса».
До поетичного флешмобу долучилися учасники клубних формувань, любительських об’єднань Кременчуківського сільського Будинку культури, Федорівського сільського клубу, Великоорлинського сільського клубу, Севрюківськівського сільського Будинку культутри та Якимівського сільського Будинку культури.
У Великомедведівській сільській бібліотеці організовано виставку малюнків за творчістю Тараса Шевченка.
У Антоніському Будинку культури протягом березня триває виставка робіт здобувачів освіти класів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Антонінської школи мистецтв, присвячена дню народження Т. Шевченка «Шевченкові слова на полотні».
Антонінська публічна бібліотека (дитячий відділ) провели конкурс знавців життя і творчості Т. Шевченка «Живе під сонцем любові Шевченкова пісня».
Тож нехай «Заповіт» великого Кобзаря стане заповітом для всіх нас берегти мову, пісні, народні традиції, український колорит, національність – основною метою пронести все це через віки. А вогонь його душі нехай запалить у наших серцях іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі і свого народу.
