Усиновлення
Усиновлення – прийняття усиновлювачем у свою сім'ю дитини на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться в її інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Особи, які можуть бути усиновлювачами
Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років.
У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.
Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.
Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину.
Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі.
Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.
Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
Не можуть бути усиновлювачами особи, які:
-
обмежені у дієздатності;
-
визнані недієздатними;
-
позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
-
були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
-
перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
-
зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
-
не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
-
страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
-
є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
-
були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень;;
-
за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
-
є особами без громадянства;
-
перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цього переліку не може бути усиновлювачем.
Крім вищезазначених осіб, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання. Заява може бути написана в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчена ним. У разі коли одне з подружжя не може особисто з'явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік).
До заяви додаються такі документи:
-
копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
-
довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної податкової служби; (У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку або копію декларації про доходи, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід);
-
копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
-
висновок про стан здоров'я кожного заявника, складений за формою згідно з додатком 3;
-
засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
-
довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
-
копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
Копії документів, зазначених у підпунктах 1, 3 і 7 , засвідчуються працівником служби у справах дітей, який здійснює приймання документів.
У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров'я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.
Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі зазначені документи.
Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.
Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.
Якщо дитина у зв’язку з її віком або станом здоров’я не усвідомлює факту усиновлення, усиновлення проводиться без її згоди.