Західний кукурудзяний жук
Кукурудза є одним із головних джерел кормових і продовольчих ресурсів. Це найпоширеніша у світі зернова культура. За обсягами виробництва вийшла на перше місце у світі. Але її вегетації високим кормовим якостям зерна і зеленої маси перешкоджає західний кукурудзяний жук, який є небезпечним та карантинним шкідником, як в Україні, так і всьому світі.
Особливо це проявляється при вирощуванні кукурудзи в повторних посівах (2 роки і більше). До того ж небезпечним є те, що він може поширюватися на великі відстані.
Спочатку він був поширений на західній частині України, але зараз він проявляє свою шкодочинність у всіх правобережних областях і навіть на Лівобережжі. Небезпечним є те, що поширення його щороку збільшується. Адже дорослі жуки мають змогу поширюватися до 100 кілометрів за рік, а за 1 годину польоту він може долати 10-20 кілометрів.
Поширюється шкідник разом з різними вантажами, транспортними засобами, знаряддями праці, прилипає до залишків ґрунту. Сприяє поширенню жуків вітер.
Шкодять кукурудзі як жуки, так і личинки. Личинки пошкоджують коріння кукурудзи. Внаслідок цих пошкоджень коріння погано розвивається, уражується гнилями, більш піддаються різним захворюванням, а при несприятливих погодних умовах легко полягають і стебло видозмінюється і стає похожим на «гусячу шию». А це, в сою чергу, перешкоджає механічному збиранню врожаю. Жуки пошкоджують волоть, живлячись пилком та маточними стовпчиками, незрілими зернами, листям кукурудзи. Також вони можуть живитися пилком інших рослин (гарбузи, огірки, кабачки, патисони, злакові, бобові, айстрові рослини). Дорослі жуки завдають найбільшої шкоди на світанку і в сутінках. Жуки і личинки західного кукурудзяного жука є переносниками багатьох різних вірусних та бактеріальних хвороб кукурудзи. Внаслідок живлення жука на генеративних органах значно зменшується кількість зерен в качані і як результат понижується урожайність.
Заходами боротьби з західним кукурудзяним жуком є як хімічні: ґрунтові інсектициди під час сівби, обробка насіння інсектицидними протруйниками так і агротехнічні: сівозміни, що передбачає не вирощування на одному місці не менше 3 років на одному місці, глибока зяблева оранка, сівбу проводити сортами і гібридами кукурудзи, що мають густо розвинену кореневу систему та фітосанітарні: обстеження та ретельний огляд посівів, використання феромонних пасток, заборона ввезення на територію України насіння та качанів кукурудзи із зон зараження країн, де розповсюджений цей шкідник.
Заслоном для поширення західного кукурудзяного жука може слугувати клімат – холод, морози до – 10 градусів, а також висока температура. При температурі вище 30 градусів розвиток личинок припиняється.
Першочергову увагу слід приділити полям біля залізних колій та аеропортів.
Тому з метою уникнення шкодочинності від цього шкідника та його знищення потрібно дотримуватися цілого комплексу заходів. А Україна має досить вагомий досвід вирощування цієї цінної зернової культури кукурудза, посівні площі якої зростають і вона перетворюється на найбільш комерціалізовану культуру.
головний спеціаліст відділу
фітосанітарних заходів на кордоні
Управління фітосанітарної безпеки Кульбачинський В. В.
Головного управління
Держпродспоживслужби
в Хмельницькій області
